Background and Study Aim. Maintaining physical fitness is essential to perform daily tasks with the required level of efficiency. By being physically fit to design an ideal training plan. This study aims to determine the profile and differences in the level of physical fitness in futsal extracurricular students in urban and rural environments. Materials and Methods. The method in this study used a quantitative approach through surveys with researchers providing a physical test and measurement (TKJI) for 13-15 year old to futsal extracurricular students. This research was conducted at SMP Negeri 11 Pontianak City and SMP Negeri 3 Sukadana, Kayong Utara Regency. Purposive sampling technique in determining the sample so that 40 students were sampled. To see the difference through the normality prerequisite test stage, homogeneity test and t test. Data analysis was assisted by using the SPSS Version 26 application. Results. According to the study findings, the average physical fitness score of futsal extracurriculars in urban areas was 12.50, while the average in rural environments was 15.15. Furthermore, a significant difference between urban and rural extracurricular futsal contexts is shown by a significance value of 0.000 < 0.05. Conclusions. This finding supports the hypothesis that the level of physical fitness necessary for extracurricular futsal varies significantly between urban and rural areas. This study provides evidence that futsal extracurricular students in rural areas have better physical fitness than students in urban areas. These findings can be a reference for sports practitioners to be able to develop exercise programs to improve the physical fitness of children aged 13-15 years, especially for playing futsal.
Передумови та мета дослідження. Підтримка фізичної форми є важливою для виконання повсякденних завдань з необхідним рівнем ефективності. Маючи фізичну форму, можна скласти ідеальний план тренувань. Метою даного дослідження є визначення профілю та відмінностей у рівні фізичної підготовленості студентів позашкільної школи з футзалу в міському та сільському середовищі.Матеріали та методи. Метод у цьому дослідженні використовував кількісний підхід шляхом опитування дослідників, які проводили фізичне тестування та вимірювання (TKJI) для 13-15-річних учнів позашкільних курсів футзалу. Це дослідження було проведено в SMP Negeri 11 Pontianak City та SMP Negeri 3 Sukadana, Kayong Utara Regency. Методика цілеспрямованої вибірки при визначенні вибірки так, щоб було відібрано 40 студентів. Щоб побачити різницю за допомогою етапу перевірки передумов нормальності, тесту на однорідність і t-тесту. Аналіз даних здійснювався за допомогою програми SPSS версії 26.Результати. Згідно з результатами дослідження, середня оцінка фізичної підготовленості позакласних занять з футзалу в міській місцевості склала 12,50, а в сільській місцевості – 15,15. Крім того, значна різниця між міським і сільським позашкільним контекстом футзалу показана значенням значущості 0,000 < 0,05.Висновки. Цей висновок підтверджує гіпотезу про те, що рівень фізичної підготовки, необхідний для позашкільних занять футзалом, значно відрізняється між міською та сільською місцевістю. Це дослідження надає докази того, що учні позашкільних курсів футзалу в сільській місцевості мають кращу фізичну підготовленість, ніж учні в містах. Ці висновки можуть бути орієнтиром для практикуючих спортсменів, які зможуть розробити програми вправ для покращення фізичної підготовки дітей віком 13-15 років, особливо для гри у футзал.